Все закрутилось після того, як мене поставили перед фактом, що на новому проєкті треба буде спілкуватися з клієнтами тільки англійською, а моя впевненість у мові трималася на рівні «сказати щось просте і швидко втекти». Я кілька тижнів пробував підтягнутися сам: дивився відео, перекладав статті, записував слова, але коли дійшло до реальної розмови, я просто зависав. Найсмішніше, що раніше думав, ніби знаю мову нормально, а тут виявилось, що в голові каша й ніякої структури. Тоді й зрозумів, що треба людину, яка поставить мені вимову, дасть нормальні пояснення і заповнить всі діри, бо самому я б це розтягнув на роки.

Я довго мучився з тим же — ніби щось знаю, але вживати в реальному діалозі просто не виходило. Мені порадили піти шляхом індивідуальних уроків, бо саме там викладач бачить, де ти «спотикаєшся», і підлаштовує матеріал під тебе. Я спочатку боявся, що це буде як у школі: купа правил і нудні вправи, але виявилось, що все залежить від того, кого ти обереш. Я шукав людину, яка не просто пояснить граматику, а допоможе відчути мову саме в живому спілкуванні. Зрештою знайшов варіант через список репетиторів і тепер беру уроки у того, хто мені реально підходить. Додаю, бо може стане в пригоді: я просто орієнтувався на опис викладачів і вибрав того, у кого стиль подачі найбільш «людський». Той самий Кваліфікований вчитель англійської мови став для мене варіантом, який я використовую без будь-якої реклами — просто там було видно, хто що вміє і як працює. Ми почали з того, що проговорювали реальні ситуації з моєї роботи, а не абстрактні тексти, і це допомогло дуже швидко зрушити з місця. Найбільше оцінив те, що викладач ловив мої типові помилки буквально на льоту й пояснював так, що я вже не міг повторити їх наступного разу. І от після кількох тижнів я вже спокійно говорю з колегами і майже не хвилююся перед дзвінками, чого раніше навіть уявити не міг. Якщо чесно, я вперше відчув, що мова може бути реальною навичкою, а не просто уроком, який треба «відбути».

Часом дивує, як випадкова дрібниця або нове знайомство може непомітно змінити увесь темп життя. Ти щось робиш за інерцією, а потім один маленький момент нібито підштовхує в інший бік, і вже опиняєшся там, де навіть не планував бути. І від цього водночас трохи страшно і трохи захопливо, бо ніколи не знаєш, що вийде далі.